Моя проблемна тема



Використання міжпредметних зв’язків як важливий засіб підвищення якості знань на уроках української мови та літератури
Освіта й виховання сучасної молодої людини, її гармонійний розвиток вимагають органічного поєднання комплексу знань, умінь і навичок, які набуваються в процесі засвоєння шкільних предметів. Реформа освіти в Україні передбачає оволодіння учнями глибокими й міцними знаннями основ наук, засвоєння провідних ідей навчальних дисциплін, вироблення комунікативних умінь і навичок гармонійно розвиненої особистості, громадянина і патріота нашої держави. Ось чому міжпредметні і внутріпредметні зв'язки у навчальному процесі набувають особливої ваги.
Аналіз шкільного курсу української мови показує, що в ньому закладені значні можливості для реалізації зв'язків з усіма навчальними дисциплінами. Кожний розділ шкільного курсу української мови містить певний міжпредметний матеріал, що сприяє поглибленому розумінню мовних явищ, розширенню світогляду учнів, формуванню в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів.
  Шкільна програма спрямовує вчителя на таке викладання мови, при якому навчальний процес має сприяти активному зв'язку теоретичних знань і практичних навичок із життям. Міжпредметні зв'язки є саме тим важливим засобом, який допоможе розкрити учням роль рідної мови в опануванні основ наук (математики, фізики, літератури, історії тощо), зрозуміти функціонування її в різних галузях людських знань.
Проблема міжпредметних зв'язків актуальна, вона розроблялася Я. Коменським, Й. Песталоцці,    Дж. Локком, А. Дистервеґом, К. Ушинським та ін. У ХХ столітті значний внесок у розвиток її теорії зробили психологи Б. Ананьєв, Є. Кабанова-Меллер, Ю. Самарін, педагоги Ю. Бабанський, І. Звєрєв,  І. Лернер, В. Максимова, В. Онищук, М. Скаткін. У їхніх працях обґрунтовано погляд на міжпредметні зв’язки як умову систематизації навчального процесу.
    До питань, пов’язаних із порушеною проблемою, зверталися такі відомі методисти ХХстоліття, як ВарзацькаЛ.,  Дворська Л. ПентилюкМ.І.  Завдяки їхній діяльності було обґрунтовано необхідність висвітлення міжлітературних зв’язків і розпочато розробку методичних принципів і прийомів їх вивчення.
    В. Сухомлинський у книжці «Сто порад вчителю» зазначає: «Про між- предметні зв’язки говориться дуже багато. Кожному вчителю потрібно шукати у своєму предметі точки зіткнення з матеріалом інших предметів. Та найбільш глибокі зв’язки – я в цьому твердо переконаний – лежать не скільки в змісті фактичного матеріалу, скільки в характері розумової праці» [6].У ряді наукових праць, зокрема, відзначається, що міжпредметиі зв'язки формують в учнів світогляд, пізнавальні інтереси, розширюють їх кругозір, сприяють глибокому засвоєнню знань, виробленню мовленнєвих умінь і навичок. Отже, потрібна система роботи з міжпредметних зв'язків під час навчання української мови. Реформа освіти орієнтує вчителя на комплексне розв'язання цієї проблеми.
   Міжпредметні зв'язки — це цільові і змістові збіги, що існують між навчальними предметами. Вони відображають у змісті навчальних дисциплін ті діалектичні зв'язки, які об'єктивно діють у природі та суспільстві й пізнаються сучасними науками. Міжпредметні зв'язки виступають як дидактична умова, що сприяє піднесенню рівня науковості й доступності навчання мови, активізації пізнавальної діяльності учнів, поліпшенню якості знань, умінь і навичок. Реалізація міжпредметних зв'язків дає змогу економно і водночас інтенсивно використовувати час на уроках. Внутріпредметні зв'язки забезпечують системність у навчанні мови, демонструють ієрархічність її структури й активно впливають на засвоєння мовних одиниць та використання їх у мовленнєвій діяльності.
  Мова, відображаючи всі сторони людської діяльності, виражає у формі мовлення зміст усіх навчальних предметів і вимагає встановлення двобічного зв'язку, що й передбачено шкільною програмою. Зв'язки української мови з іншими предметами мають велике значення. Знання міжпредметного матеріалу, опора на нього допомагає вчителям методично правильно організувати роботу над науковою термінологією і домагатися її засвоєння.
    Для успішної реалізації міжпредметних зв'язків під час навчання української мови необхідно:
1) використовувати методи, які найкраще сприяють оволодінню учнями знань;
2) формувати вміння і навички практично використовувати мовне багатство у будь-якій ситуації, у повсякденному житті;
3) формувати інтелектуальні вміння і навички учнів, розширювати їхню ерудицію;
4) розширювати науковий світогляд школярів, формувати філософське розуміння суті мови як засобу спілкування, пізнання і мислення.
Зв'язки української мови з іншими предметами можуть мати таку структуру:

  Як видно з таблиці, міжпредметні зв'язки конкретизують роботу вчителя, пронизують усі види і форми його діяльності. Вони є органічною частиною всього навчального процесу і забезпечують системність у засвоєнні знань, формуванні мовленнєвих умінь і навичок.
Українська мова вивчається у двох напрямах: засвоєння учнями основ лінгвістичної теорії і вироблення мовленнєвих умінь і навичок. Ці два напрями тісно пов'язані між собою. Визначаючи зв'язки української мови з іншими предметами, треба мати на увазі насамперед ті з них, які допомагають з'ясувати походження та існування різних мовних явищ і фактів, глибше розкрити їх суть та особливості. Такі зв'язки називають генетичними, або зіставними[1].
   Українська мова генетично пов'язана з історією, зокрема з історією України й українського народу, історією культури, з історією будь-якої галузі людських знань. Використання таких зв'язків допомагає з'ясувати походження лексики, фразеології, графіки, багатьох слів, особливості творення слів, варіанти словоформ і словосполучень тощо. Генетичні зв'язки дають словесний матеріал для розкриття закономірностей творення тих чи інших слів, тлумачення їх значень. Варто пам'ятати твердження В.Виноградова, що слово як назва, як вказівка на предмет є річчю культурно історичною. Розкриття значення, походження і навіть уживання того чи іншого слова вимагає використання міжпредметного матеріалу. Важливим є встановлення генетичного зв'язку української мови з іншими галузями людських знань уже на першому (вступному) уроці в 5 класі, коли з'ясовується значення рідної мови як найважливішого засобу спілкування, ролі мови в житті кожної людини. Саме на цьому уроці діти повинні засвоїти, що мова — продукт народу, засіб формування і вираження думок, засіб спілкування (з'ясовують поняття мова і мовлення). Вона зберігає всі духовні надбання етносу, розвивається і збагачується завдяки його розвитку, через що є його скарбницею. Цитуваю  п'ятикласникам В.Сухомлннського: "Мова, слово — то найтонший різець, здатний доторкнутися до пайпотаємпіших куточків людського серця... Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури"[2]. Використання генетичних зв'язків допомагає учням глибше засвоїти й інші питання загального мовознавства, включені до програми.
     Різновидом генетичного є зіставний зв'язок, який виражається в зіставленні й порівнянні фактів і явищ української мови з іншими мовами. Зіставлення споріднених і порівняння відмінних мовних явищ у кількох мовах, і насамперед тих трьох (чотирьох), що вивчаються в школах України (рідної, державної та іноземної) допомагають глибше осмислити закони розвитку мови. При зіставленні однакових понять або явищ можна поставити такі запитання:
1. Що спільного й відмінного в графіці української і російської мов? 2. Які звуки вимовляються однаково в українській, російській, англійській (німецькій, французькій) мовах? 3. Чим схожі і чим різняться рід, число, відмінок в українській, російській та виучуваній іноземній мовах? 4. Чому українська, російська, білоруська, польська, болгарська мови близькі, споріднені?
   Зіставний зв'язок з іншими мовами  використовую під час вивчення різних розділів української мови: лексики, фонетики, словотвору, морфології, синтаксису. Різновидом зіставного зв'язку є зв'язок української мови з уроками художньої культури (співів). Він допомагає учням якісно засвоїти фонетико-інтонаційну, емоційно-експресивну сторони рідної мови, розвивати фонематичний слух, глибше опанувати орфоепічні норми. Зіставні зв'язки дають змогу учням сприймати відомі факти рідної мови на широкому лінгвістичному тлі, забезпечують діалектичне розуміння розвитку мови.
Українська мова контактує з усіма іншими предметами. Ці зв'язки розкривають функції мовних засобів у різних стилях, їх називають функціональними[3]. Найтісніший функціональний зв'язок встановлюється з літературою, оскільки вона органічно пов'язана з мовою. Основою такого зв'язку є вивчення художнього стилю та його ознак, використання зразків цього стилю на уроках української мови, спостереження над мовою художніх творів на уроках літератури.
   Навчальна програма з української мови спрямовує на активне здійснення функціональних міжпредметних зв'язків, оскільки особливості наукового стилю найкраще розкривати на текстах з підручників математики, історії, фізики, географії тощо. Використання газетних матеріалів дає змогу глибше ознайомлювати учнів з публіцистичним та офіційно-діловим стилями. Порівнюючи й аналізуючи тексти різних стилів, учні краще засвоюють їх лексичні, морфологічні і граматичні ознаки, особливості структури. Зіставлення різностильових текстів допомагає розкрити частотність мовних одиниць у тому чи іншому стилі, їх стилістичну мотивованість.
   Зміст міжпредметних зв'язків залежить від інформаційного критерію, зумовленого змістом навчальних дисциплін. Він включає в себе наукові факти, поняття, теоретичні відомості, що становлять ту навчальну інформацію, що засвоюється учнями на уроках. Мовні факти є необхідною опорою для формування понять, а мовознавчі поняття є основою для теоретичних висновків та узагальнень. Відповідно до цього розрізняють три види змістових міжпредметних зв'язків: фактичні, понятійні й теоретичні. Ці види зв'язків сприяють поглибленому і розширеному сприймаї птю учнями фактів української мови (а також інших мов); ефективному формуванню мовознавчих понять; усвідомленому засвоєнню теоретичного матеріалу з однієї чи двох (трьох) мов.
  Основне завдання змістових міжпредметних зв'язків — передача школярам інформації, спрямованої на поглиблення знань про мову, її явища. Такі зв'язки стимулюють послідовний розвиток і узагальнення знань учнів, формування наукового розуміння мови як науки, засобу комунікації. Міжпредметні зв'язки цього типу залежать від ступеня подібності виучуваних явиш, вони можуть бути повними або частковими. Найповніші зв'язки змістового характеру української мови встановлюються з іншими мовами, що вивчаються, збігаються об'єкти вивчення цих предметів, а часткові — з літературою, співами, історією, географією та ін. Так, зіставлення і порівняння подібних фактів двох чи трьох мов (голосні і приголосні звуки; корінь, префікс, суфікс; чоловічий, жіночий, середній рід; словосполучення тощо) сприяють формуванню лінгвістичних понять (наприклад, звук, морфема, категорія роду, словосполучення).
  Навчання української мови неможливе без використання таких змістових зв'язків. Це забезпечує системний підхід до вивчення мови і диктується шкільними програмами. 
   Учитель може поставити за мету використати міжпредметний матеріал для глибшого усвідомлення й засвоєння мовознавчих термінів. З'ясування кожного терміна, яким користуємося при вивченні мови, буде повнішим і цікавішим для учнів, якщо докладно розкрити історію виникнення його.
  Терміни, як правило, відображають ті чи інші уявлення про значення, форми або функції понять, які вони називають. За характером змісту, що передає слово-термін, можна судити про час та умови його появи в українській мові. Шкільні підручники, природно, цього матеріалу не включають. Але вчитель може звернутися до нього і під час з'ясування мовознавчих понять, і на уроках лексикології в 5-6 класах, зокрема при вивченні професійних та запозичених слів.
Історія походження лінгвістичних термінів може стати предметом спеціального заняття мовознавчого гуртка.
   Лексико-стилістична робота на уроках української мови теж часто вимагає використання міжпредметного матеріалу. Завдання можуть бути різні: 1) з тексту підручника фізики, математики, історії виписати п'ять-десять слів професійної лексики, з'ясувати їх значення; 2) розподілити слова в галузі певної науки на власне українські і запозичені; 3) з'ясувати значення слів (омонімів, синонімів, неологізмів); 4) у тексті (уривку) художнього твору виділити загальновживані слова.
Зв'язки української мови з іншими предметами здійснюються насамперед на уроках. Найчастіше міжпредметні зв'язки встановлюються під час вивчення нового матеріалу, зокрема при з'ясуванні теоретичних питань у формі розповіді або невеличких коментарів у ході бесіди; виконанні вправ лексичного, етимологічного, стилістичного характеру або самостійних завдань з розвитку зв'язного мовлення; складанні невеликих доповідей учнів на теми мовознавчого, історико-літературного та громадсько-політичного характеру.
   Застосування міжпредметних зв'язків на уроках української мови сприяє інтегрованому навчанню, яке реалізується у формі інтегрованих уроків. Серед інтегрованих форм навчання особливе місце займає поєднання мови з природознав ством, історією, географією, математикою. Приклади інтегрованого навчання зустрічаємо в низці статей, уміщених на сторінках часописів "Дивослово", "Українська мова і література в школі", "Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах" та інших. Сучасні вчителі активно використовують ідеї та досвід В.Сухомлинського, який розробив систему уроків мовлення на природі, падаючи їм емоційно-естетичного забарвлення. Великий педагог у природі вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії, словесної творчості.
Застосовуючи інтегроване навчання, необхідно чітко визначити його зміст, місце в системі уроків та форми реалізації. Найбільше уваги, на думку дослідників, слід приділяти створенню умов для інтегрованого навчання в процесі формування мовленнєвих умінь і навичок.
   "Саме засобами рідного слова можна відкрити дитині красу природи, прищепити любов до батьківщини, навчити розрізняти добро і зло"[4]. Найефективніше інтегроване навчання в роботі з розвитку зв'язного мовлення. Адже словесна творчість дитини поступово переростає в творчість спілкування. Ураховуючи, що зміст роботи з розвитку мовлення відображає різні за тематикою аспекти ("У світі природи", "У світі культури", "Рідний край", "Серед людей", "У світі науки" тощо), інтегроване навчання дозволяє формувати інтелектуально розвинену, духовно багату мовну особистість. Відтак інтегроване навчання має великі розвивальні можливості. "Воно забезпечує зв'язок різних видів діяльності на уроці, активізує пізнавально-комунікативні здібності учнів, дозволяє досягти органічного поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів у процесі пізнання"[5] довкілля і самого себе. 
      При здійсненні взаємозв'язку української літератури з іншими навчальними предметами, різними видами мистецтв на уроці важливу роль відіграє використання технічних засобів навчання та інформаційно комунікаційних технологій. За допомогою нових технічних засобів навчання використовую на уроках найрізноманітніший матеріал ( текстовий, візуальний, аудіовізуальний). Познайомитися з додатковою інформацією в мережі Інтернет по темі, що цікавить, звернутися до різних довідкових матеріалів, знайти текст будь-якого художнього твору, провести заочні екскурсії по літературних місцях -  усі ці можливості ефективні при підготовці і проведенні уроків. Учні самостійно створюють мультимедійні презентації .
   Міжпредметні зв’язки використовую і під час проведення різноманітних позакласних заходів. Це дає змогу вселити в душу кожного учня розуміння нерозривності і всеохопленості навчання, показати, що у навчальному процесі всі навчальні предмети і види мистецтва покликані допомогти йому стати освіченою багатогранною особистістю.
       Виходячи з поставлених завдань проблеми 
«Використання міжпредметних зв’язків як важливого засобу підвищення якості знань на уроках української мови та літератури» можу зробити висновки: паралельне співіснування на одному занятті різних шарів матеріалу дозволяє зробити сучасний урок більш цікавим і змістовним, дає можливість урізноманітнити види діяльності дітей, емоційно залучити школярів до вирішення поставлених перед ними завдань. Переконалась, що саме такий підхід сприяє розвитку аналітичних можливостей, винахідливості, спостережливості, активізує емоційну й логічну пам'ять, уяву. Має і виховний потенціал, допомагає перенести вже сформовані навички й уміння на нові сфери діяльності.
  Кінцевий результат реалізації міжпредметних зв’язків – підвищення рівня внутрішньої мотивації учня, розвиток самостійності, зростання впевненості у своїх силах, достатнє оволодіння навчальними вміннями і навичками, підвищення успішності .
 Звичайно, у роботі стикаюся з певними проблемами та труднощами. Насамперед, відсутність репродукцій картин, музичних творів, проектора та мультимедійної дошки (ІКТ).
  У ході роботи над методичною проблемою створюю фоно-  та відеотеку, систематизовую ілюстративний матеріал для проведення уроків "література-живопис". Планую здійснити екскурсійні подорожі стежками українських письменників та створити фотогалерею.
Пошуки паралелей між різними предметами, видами мистецтв допомагають дітям бачити прекрасне, збагачують лексичний запас, розкривають творчі здібності, розширюють культурний світогляд, вчать головному – бути Людиною. Бо як сказав німецький письменник і драматург Б.Брехт: «Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на землі».

ЛІТЕРАТУРА
1.     Див. Біляєв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І. та ін. Методика вивчення української мови в школі. - К.: Рад. школа, 1987. - С.65.
2.     Сухомлинський В. О. Слово рідної мови //Українська мова і література в школі. - 1989. - №1. - С.З.
3.     Пентилюк М.І. Міжпредметні зв'язки на уроках мови //Українська мова і література в школі. - 1987. —  № 5.  -  С. 41.
4.     Варзацька Л., Дворська Л. Методика інтегрованого уроку мови // Дивослово. - 2004.  - № 3.  -  С. 31. (31-50)
5. Там само. - С.32.
6.  Сухомлинський В.О. Сто порад вчителю. – К., 1984. –  С.44.

Міжпредметні зв’язки на уроках української мови(дидактичний матеріал) 

УКРАЇНСЬКА МОВА І  ЛІТЕРАТУРА

(за твором І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я")
1. Дослідження-відновлення.
На місці крапок, де треба, поставте м'який знак  чи апостроф, розкрийте дужки, розставте розділові знаки. Поясніть орфограми і пунктограми.

1.Чого ви лаєт(е,и)с… Чого ви сварит(и,е)с… Господи  Сьогодні св…ята п…ятниця а вони тобі неначе на зліст… тіл…ки до гріха доводят…
2.Так у мене чогос… болит… спина так ниют… руки  почала М(м)отря тонес(е,и)н…ким голосом передражнююч(и,і) свекруху.
3.Кайдашу здавалося що його карає св…ята п…ятниця за те що він не додержував посту.

2.Переписати речення, уставити пропущені букви, пояснити правопис слів. Розібрати за будовою виділені слова. Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.

Лаврін стояв під в…рбами н…далечко од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на ч…рвоному нам…сті, на рум…яних щоках. Дівч…на була н…в…лика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя. гарна, як ч…рвона калина,довгообраза, повновида, з тонким носиком. На ч…стому лобі були ніби намальовані в…с…лі тонкі чорні брови, густі-пр…густі, як шовк.

3. Прочитайте. Випишіть фразеологізми, поясніть їх значення, з'ясуйте стилістичну роль у тексті. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

 1".Невiстка вешталась, наче муха в окропi, скрiзь встигала..."
2."Бо на твою жiнку сьогоднi перелоги напали",- сказала вже сердито Кайдашиха..
3."Ось уже й рук i нiг не чую, так натанцювалась",- промовила Мотря .
4".Всi встали з-за стола, подякували боговi та Кайдашисi, а Мотря все стояла на одному мiсцi, наче сирота в чужiй сiм'ї."
5." Оце як сама не догляну, то напартолить такого борщу, що й собаки не їдять; як помаже комин, то всi вiхтi знать. Я скажу слово, а вона десять. Авже що лінива, то й сказати не можна."
6."Через тебе нема менi нi празника, нi недiлi."
7."Мотря мовчала, тiльки зуби зцiпила."
8".В тебе снiгу зимою не дiстанеш ."

4. Підкресліть фразеологізми. Яку роль вони відіграють у тексті. 

" В мене свекруха люта змiя: ходить по хатi, полум'ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем. На словах, як на цимбалах гра, а де ступить, то пiд нею лiд мерзне, а як гляне, то од очей молоко кисне".

5. Виписати діалектизми, дібрати синоніми з літературної мови, з'ясувати стилістичну функцію.

1." А хіба ж я один возитиму тудою снопи ?"
2. "Довбишка звеліла дочці розкласти в челюстях трусок і спрягти яєчню."
3." Їй богу, правду кажу, проше вас…"
4." Мотря прокинулась і через сон насилу розчовпала, що свекруха вчить її."

6. Підкреслити термінологічну лексику. Яка їх роль у тексті? Пояснити розділові знаки у виділених реченнях. Записати фонетичну транскрипцію виділеного слова.
1. "Одчинили церкву. Прийшов священник з дяком і почав правити вечерню. Паламар був у полі. Кайдаш пішов у вівтар служити за паламаря, посвітив свічки перед образами й подав священнику кадильницю..."
2. " Кайдаш був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала".
3. "Старий Кайдаш кинув струга, надів свиту й шапку і пішов…"

7. Виписати застарілу лексику, з'ясувати її  стилістичну роль у тексті.

"Наділа Мотря на голову кибалку, вирізану з товстого паперу, схожу на вінок, …вбралася в зелену спідницю, в червону запаску, підперезалась довгим червоним поясом і попускала кінці трохи не до самого долу, одягла зелений з червоними квіточками горсет, взулася в червоні сап'янці."

8. Прочитати речення і проаналізувати в ньому специфічно побутову й просторічну лексику. Виписати просторічні слова й фразеологізми.

"I на якого нечистого вона розпустила язика! Якого це ти нечистого так ляпаш?
- Коли хоч, то я й над тобою стану з нагайкою. Цить! А то як вiзьму кочергу, то й зуби визбираш, - крикнула Кайдашиха й скочила з мiсця."
"Чорт вашого батька зна, в якому там горшку ви приставляте кашу!"
"Будеш ти в мене цигансько халяндри скакати, а не я в тебе!"
9. Прочитати, знайти і виписати антоніми.
"Палажка повагом та тихо, в білій катанці, зав’язана чорною хусткою” (с. 136),  "Мотря сиділа коло вікна... і плутала ниткою вздовж і впоперек, і по комірі, й по пазусі”".
 "Вона догадувалась, що її свекруха недобра, і що під її солодкими словами ховається гіркий полин".
 "Кайдашиха взяла чарку і наговорила приказок живим і мертвим повнісіньку хату"
"ЇЇ краса так засліпила йому очі, що вона йому  здавалась не дівчиною, русалкою".
 "Я не знаю, чи ти мене вірно любиш, чи з мене смієшся".
"Панський хліб був вже вижатий. Все поле було вкрите копами та стойками, а людський хліб стояв, похилився і навіть вже сипавсь" .

10. Виписати синоніми.

"Вхопила з полиці горшка і хропнула ним об землю"; "свиснула по купі горшків кочергою"; "Кайдашиха лупила… горщики"; "Мелашка частувала миски…";  "вони разом верещали, ґвалтували, лаялись"; "пищала Кайдашиха"; "мовчала б уже та не гавкала, – кричала Мотря", "їх лайка дзвеніла", "Кайдашиха сичала"; "Мотря репетувала та кляла Кайдашиху"; "Кайдашиха наробила галасу".

11.Указати види лексико-стилістичних синонімів (переносне значення слів, тропи (порівняння, метафора, синекдоха,епітет, гіпербола тощо), які вживає автор.

"Під її солодкими словами ховається гіркий полин", "горщик завищав під ножем, неначе цуценя", "заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як лихі шуляки голубку", "в хаті Мелашку гризла свекруха", "горшки застогнали".

"Мелашка виплакала всі сльози, що зібрались за всі жнива, і полила ними материн садок". Мотря ж говорить про свекруху: "Та вона незабаром поріже та повкидає в борщ моїх дітей".

"Червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину»; "Кайдашиха  стояла над душею у Мотрі, неначе осавула на панщині"; "Мотря теліпалась на стіні, неначе павук на павутинні"; "в великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровенною булавою";  "Мелашка "затріпала рученятами, неначе пташка крилами».

Написати докладний переказ тексту художнього стилю, дібрати заголовок, скласти план.
З жита ніби виплила молода дівчина з сапою в руках. Лаврін задивився на неї й покинув запрягати другого вола. Дівчина прийшла до Росі, стала на плисковатому камені й почала мити ноги. Лаврін знехотя задивився на її чорні брови.
Дівчина перейшла через греблю, ступила на місток на лотоках, сперлась на поренчата й задивилась не так на воду, як на свою вроду. До неї з води виглянуло її лице, свіже, як ягода, з чорними бровами. Дівчина милувалась собою та червоним намистом на шиї.
Лаврін стояв під вербою недалечко од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на червоному намисті, на рум’яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.
Лаврін дивився на дівчину, як вона спустила на щоки довгі чорнії вії, як вона потім повернулась боком, дивилась на воду, на скелі, як блищав її чистий, рівний лоб.
"Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком!" – подумав Лаврін, запрягаючи другого вола.
Дівчина засміялась і блиснула всіма білими зубами проти сонця, ніби двома низками перлів. Вона кинула очима на Лавріна, задивилась на його й засоромилась, потім знялася з місця, шугнула зозулею повз Лавріна, блиснула на його карими очима і повернула на шлях.
Лаврін почутив, що вона ніби освітила всю його душу, освітила густу тінь під вербою, неначе сонцем, і побігла на гірку зіркою.
(І.Нечуй-Левицький " Кайдашева сім'я")

УКРАЇНСЬКА МОВА І НАРОДОЗНАВСТВО
1.  Прочитайте щедрівку. Назвіть загальновживані слова. Чи є у тексті слова обмеженого вживання?
Щедрівка.
 Рік новий найняв мене за сівача.
Перевісив срібний козуб впівплеча
І неголосно сказав мені: " Іди,
Всіх пшеничним передзвоном розбуди".
Вийшов з дому я, схвильваний і рад,
Наді мною в небі місяць, наче брат
Ми із братом в колену хату, в кожен дім
Закидаєм по зернятку золотім
І колосся у світлицях шелестить:
" Хай добробут прибува вам кожну мить,
Хай вам хліб і білий цукор на столі,
 Хай вам радісні дороги по землі!".
(Б. Стельмах)

2.       Взаємодиктант. Прочитайте текст товаришеві, самі напишіть під його диктовку. Поясніть лексичне значення виділених слів. Доберіть до них слова, близькі за значенням.

Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб – сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності української як й інших сусідніх народів. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізували духовну єдність, злагоду, пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.(В. Скуратівський "Берегиня")

3. Випишіть іменники, назвіть іх граматичні ознаки. Звідки видно, що це розповідь простої людини?
На Маковія збирають люди геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, редьку, буряк, в тому ж табуні і житні колоски, і пшеничні; та ще геть усяке зілля і квітки,... соняшник, петрові батіжки, коноплі, м'яту. І це чисто все в'яжуть в один пучок і обв'яжуть маленькою хустинкою або рушником. І це непремінно буває в кожній хаті. І той збираний пучок називається "маковеєм"(За А. Кримським)

4. Перепишіть, визначте в тексті всі частини мови. Чи кожна з них є членом
речення? Поясніть орфограми. Чому сузір'я Велику Ведмедицю українці
називають возом?
Одразу ж за нашою вулицею стоять, як Дунай, молоді коноплі й соняшники, за ними темно виткнунась церквиця, ще далі, біля самого неба, диркає деркач, а в небі виблискує віз. Він зовсім був би схожий на звичайний земний віз, аби хтось начепив на нього колеса. Притихши біля воріт і придивляючись до семи зірок, я несподівано скажу про це дідусеві...(М. Стельмах)

5. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть предикативні центри.Вкажіть, якими частинами мови виражається підмет і присудок. Розберіть за будовою виділені слова.
                             Серпень.
Серед братів-місяців серпню належить особлива роль. Протягом року хлібороб працював, сказати б, на оста...ій місяц... літа. Отож із серпнем – вінцем року – люди пов...язували свої найкращі, найпотаємніші надії. Не випадково в народі казали: "Один серпневий день рік годує". Тому хлібороби зра...я й до пізн...ого вечора не мали перепочинку.
Як ми знаємо, кожен місяц... мав свої перепочинкові дні-свята, котрими й регулювали працю з відпочинком. Лише для серпня народно-обрядова структура їх не передбачала. Для цієї пори року існувало золоте правило, що відобразилос... у народному прислів...ї:  "У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздожеш".
(За В. Скуратівським).

6.  Перепишіть, знайдіть складні речення, накресліть їх схеми. Розберіть морфологічно виділені слова. Яке значення глини в Україні?
Що  ще  роблять  із  глини?

Якщо поглянути згори на Україну, де камінь і дерево можуть правити за будівельний матеріал лиш подекуди, то побачимо, що глина заступала тут геть усе. Й використовували на житло й начиння, на будівництво. Нахил стін у хатах передбачав споглядання від середини вулиці, де колись ходили. Усі дальші форми українського мистецтва починаються від кетяга калини і від силуету горщика. (З журналу)

7. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми. Зробіть фонетичний розбір виділених слів. Що примічали селяни, як "допомагали" рослинам? Що ви знаєте про це народне повір'я?

Виїхавши в поле, с.лянин ро...стеляв на рі...і скатерку, клав на неї буханец... хліба, грудочку солі і поч...нав сіяти. Закінчивши роботу, господар заб...рав скат...ртину і разом із натруш...ими зернами клав на віз. Удома їство давали тваринам, щоб добре росли. (З журналу)
8. Розподільно- вибірковий диктант.
Випишіть у два стовпчики: 1) якісні прикметники; 2) відносні прикметники.
Упродовж віків формувалася цілісна система художнього творення та образно-структурного вирішення головних уборів. Тісно пов'язані з зачісками та ансамблем одягу, вони виражали вікові й соціальні категорії, родинний статус жінки тощо.
Здавна на Поділлі дівчата ходили з неприкритою головою, носили довге,
розпущене на плечах волосся з проділом. Про це згадують численні описи іноземних мадрівників, що подорожували Поділлям.               (З журналу)

9. Назвіть слова й  словосполучення, які позначають славні, тривожні сторінки нашої історії. Чи можна цей текст віднести до публіцистичного стилю? Визначте типи підрядного зв'язку у підкреслених словосполученнях. Визначте  повнозначні частини мови.

Про походження Марусі Богуславки говорить її ім'я. Жила колись у місті Богуславі в сім'ї священника українська дівчина. Налетіли хмарою татари і захопили її в полон. Подолала вона тяжкий шлях від рідного міста до Криму, пережила весь жах невільницького торгу і була продана у Туреччину. Можна припустити, що вона — жінка турецького паші і що паша довірив їй ключі від тюрми-темниці, в якій ЗО років мучилися 700 українських невольників (О. Апанович)
10. Випишіть окремо двоскладні й односкладні речення. Укажіть граматичну основу в кожному реченні і визначте,  якими частинами  мови  виражені головні члени. Чим  би ви пояснили, що для дітей готували  різні колиски? Чи пов'язано це з якістю деревини, з народною символікою? Назвіть антоніми.

Колиску вішають на рівні грудей матері, що слугують своєрідним природним барометром. Коли у груди холодно, колиску піднімають вище грудей, якщо гаряче — опускають нижче. Для слабенької доньки готують калинову колиску, для бадьорої, здорової з ясена чи верби. Маленьких, неспокійних хлопчиків кладуть в колиску з тополі. Здорової, спокійної вдачі — з дуба, явора.
Матрацики набивають соломою, під подушку кладуть квіт м'яти, чебрецю, материнки, деревію, сухоцвіту.(О. Кириченко)
УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ІСТОРІЯ

ТЕКСТУАЛЬНІ ДИКТАНТИ
Згадаймо праведних гетьманів

Минає п'ять століть, як у хроніках, літописах, державних доку­ментах, у піснях і думах закарбовується й розвивається історична панорама однієї з найгероїчніших і найдемократичніших сторінок світової історії — Запорізької Січі, козацького війська, які утворю­вали державу.
Коли ж викинути з української історії трьохсотлітній літопис козацького війська, забути наших гетьманів, то доля України зникне з політичної карти народів світу. Ми матимемо лише безнаціональ­них покірних кріпаків і німих рабів. Нас зневажатимуть і закидати­муть нам, що ми не спромоглися мати своєї держави і зараховува­тимуть до неповноцінних народів. Тим часом уже давно великі на­укові світила обгрунтовано й справедливо визначили суспільний лад Запорізької Січі як християнську демократичну республіку. Україн­ська і світова література створили Запорізькій Січі, козацькому вій­ськові, національним героям неповторний духовний пам'ятник, бо в усі часи слово «козак» означало вільну людину, було протилежним до поняття «кріпак», «раб», «невільник».
Запорізька Січ до останніх днів свого існування, тобто до 1775 року, залишалась островом волі українців серед феодально-кріпосницького океану самодержавної Росії.

Завдання: випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид та речення з однорідними членами речення.


Гетьман Богдан Хмельницький
Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Замолоду вчився Богдан у школах у Києві, в Ярославлі та у Львові, а потім скоро вступив до козацького війська. Вже з молоду з'ясувалося, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний вождь. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битвах під Цецорою (1620 року) боровся поруч свого батька. Батько загинув у тій битві, а мо­лодий Богдан потрапив у турецьку неволю, де пробув два роки. У неволі навчився він турецької й татарської мови та пізнав турецькі звичаї, а це в пізнішому житті йому не раз дуже пригодилося.
Вийшовши з неволі, став сотником козацького війська, і його зна­ли запорожці як відважного й розумного чоловіка. Після козацького повстання 1638 року, що не вдалося, Хмельницький жив постійно в Чигирині або в своїм хуторі Суботові, що одержав по батькові. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися три­мати його коло себе. Отже, часто висилали його з козаками у степи, побивати татарські загони. Найбільше зненавидів Богдана чигирин­ський підстароста Чаплінський. Коли одного разу, уже в 1647 році, Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплінський напав зі своїми гайдуками на Суботів, обграбував цілий хутір і побив наймо­лодшого синка Хмельницького так важко, що хлопець незабаром умер. Хмельницкий подав на Чаплинського до суду, але суд розсу­див справу несправедливо. Тоді Богдан поїхав на скаргу аж до поль­ського короля Володислава IV у Варшаву, та король сказав, що й він сам безсилий проти шляхти.
Завдання:
- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;
- випишіть речення ускладнене дієприслівниковим зворотом.
Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький, сотник чигиринський, сидів на скелі над Дніпром і співав журливу пісню. Він не пам'ятав, чи чув її від сліпих кобзарів, чи сам склав, коли сидів довгі дні і ночі в турецькій неволі. Скільки пісень, скільки дум переспівав він там на самоті, згадуючи рідну Україну! Буряне і неспокійне життя випало йому, як і кожному, хто страждає, боровся за рідну землю, за рідний народ.
Бо були то роки одчайдушної боротьби поневоленого народу за свої права, за свою батьківщину проти польських шляхетських загарбників, проти нападів татар і турків.
У бурях і грозах минули юнацькі роки Богдана.
Батько його, Михайло Хмельницький, служив у  магнатів Жолкєвських, а потім у Даниловичів. Богдан народився у Переяславі десь близько 1595 року. Батько вирішив дати синові добру освіту і віддав учитися в єзуїтську колегію.
Богдан добре вчив курс наук, що там викладали, оволодів польською мовою, латиною.
Деякі сини українського панства, спокушені тим, що католики мають усі права і всі блага життя, переходити в католицтво. Але як не обплітати тонкими сітями учителів - єзуїти молодого Хмельницького, він лишився вірним сином України, який добре пізнав душу польських панів. І вже не могли вони його нічим ні спокусити, ні обманути.
Завдання:

- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;
- випишіть власні назви.

ІСТОРИЧНИЙ ДІЯЧ ІВАН МАЗЕПА

Мазепа народився в Мазепинцях, на шляхетськім хуторі Київщини, недалеко Білої Церкви, який польський король Зигмонт Август надав у 1592 р. шляхтичеві Михайлові - Колєдинському зі славного роду Курчів.
Батько Мазепи займав визначну посаду в окрузі Білої Церкви; його мати походила теж із великої української рідні Мокевських. Вони мали двоє дітей: доньку Олесю й сина Івана, майбутнього гетьмана.
Дата народження Мазепи непевна, здогадуємося, що це приблизно 1640рік.
Щодо його дитячих літ, то теж мусимо задовольнитися здогадами.
Зате уявою можемо легко змалювати собі ту наскрізь епічну атмосферу, в якій він зростав у добі невпинних боїв козаків із Польщею. Ще змалку мусив він навчатися їздити верхи, володіти шаблюкою та засвоїти собі всі ті військові вправи, які напевно вабили нащадка козаків. А при цьому він не занедбував своєї освіти. Адже належав до інтелігентної рідні, де наука була завжди в пошані . вплив його мами, Марії, що була жінкою освіченою, сміливою й свідомою патріоткою, заважив на ньому, й був це єдиний вплив, до якого признавалася така таємна й незбагненна індивідуальність. Мати вислала його на студії до Києва, де тодішні школи були славні на весь європейський Схід. Вчили там професори, що кінчали свої студії на Заході, а заснував їх київський митрополит Петро Могила, давній учень Єзуїтської Колегії „Ля Флєш", звідки запозичив методи навчання.
Завдання:
- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;
  - виписати власні назви.


ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА
Іван Мазепа народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого українського роду Мазепів і вже його прадіди й діди служили в козацькім війську. Один з них, Федір Ма­зепа, воював разом з Наливайком проти Польщі, з ним потрапив у полон і його скарали смертю у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році.
Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій Церкві, а що сам був розумний та освічений чоловік, то і свого сина Івана виховав освіченою людиною.
Мати Мазепи називалася Марія Магдалина з роду Мокієвських,— і була потім ігуменею (начальницею) жіночого монастиря в Києві. Спершу вчився Іван дома і вже, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою (тоді це було в звичаю). Згодом учився в Полоцьку у вищій школі, і маючи 16 літ, пішов на Січ учитися воєнного ремесла. Служив при козацькому війську за Хмельницького в 1648 році й тоді, будучи ще хлопцем, хоробро бився не в одній битві. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще в високі школи за границею. Іван вчився в Голландії, а потім довгий час був на дворі польського короля Яна-Казимира.
Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів. Але мусив посту­пати дуже обережно, бо тоді (від 1682 до 1725 р.) панував у Росії цар Петро І, дуже лютий тиран; він бажав з'єднати Україну з Росією й хоч до якогось часу ще терпів на Україні окремого гетьмана, але сильно обмежував права гетьмана й козацтва і всієї України.(А.Лотоцький)
Завдання:
- випишіть речення з уточнюючими елементами;
- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид .


ГЕТЬМАН ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний — це одна з тих світлих постатей, на якій відпочиває погляд історика і образ якої назавжди залишається у народній пам'яті.
З огляду на усе це особистість Сагайдачного непересічна, видатна і велична.
Крім того, йому був притаманний великий дипломатичний такт, завдяки якому, не оголюючи свого меча, він зумів домогтися у поля­ків таких результатів для блага свого народу, про які жоден україн­ський гетьман ні до нього, ні після нього не смів і мріяти.
Сагайдачний любив свою рідну українську мову і розмовляв нею, але знав і шанував й інші слов'янські мови, доказом чого служать численні листи, що залишилися після нього. Особливо Сагайдачний турбувався про народну освіту і влаштування народних шкіл. Для цього він не шкодував ні часу, ні зусиль, ні коштів, даючи прийдеш­нім поколінням щодо цього безсмертний приклад.
Сагайдачний не залишив поза увагою і тих, хто проливав свою кров за віру, вітчизну і народ.
Сагайдачний, людина широкого розуму, добре розумів головні проблеми політичного, економічного, релігійного, освітянського та станового життя своєї епохи, і не лише у себе вдома в Україні, а і з суміжних державах.
Чудово володіючи шаблею і пером, Сагайдачний на обидва боки боровся з ворогами своєї вітчизни. Він розширив козацьку територію і збільшив чисельність козацького війська до небачених доти розмі­рів, перетворив козацьку справу із станової в загальнонародну. Сагайдачний заклав міцні підвалини для подальшого існування ук­раїнського козацтва. Гетьман Богдан Хмельницький лише продовжив справу Сагайдачного, хоч і не володів тим чудовим тактом, яким відзначався Сагайдачний.

ГЕТЬМАН ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

Петро Конашевич Сагайдачний був за походженням шляхтич із Самбірського повіту в Галичині. Здібного хлопця батько віддав для навчання до Острозької академії, де він навчався 8 років. Потім працював чиновником суду.
Наприкінці XIV - початку XVII ст. Сагайдачний став запорозьким козаком. На Запорожжі виявилися його найкращі якості: сміливість, військові та адміністративні здібності, розсудливість, висока культура. Він був організатором морських походів у межі Кримського ханства й Османської імперії, зокрема походів на Очаків, Перекоп, Синоп і Кафу.
Сагайдачний обирався обозним, кошовим отаманом. А невдовзі великий авторитет, військове уміння, вдача в походах надали йому змогу стати гетьманом. Це сталося у 1616 році
Період гетьманування П.Сагайдачного був дуже складним. Одним із перших наочних результатів його діяльності було наведення дисципліни в козацькому середовищі. Окремі козацькі загони він зумів перетворити на військо з суровою дисципліною.
Польща під тиском турків намагалася припинити кримсько-турецькі походи козаків, значно обмежить козацький реєстр, але здійснити цього їй не вдалося. А незабаром козаки знову стали в пригоді Польщі. У 1618 р. король Сигізмунд III віддав наказ реєстровим козакам гетьмана Сагайдачного йти на виручку королевичу Владиславові, який у поході на Москву опинився % скрутному становищі. Погодившись, Сагайдачний одразу ж поставив свою вимогу, а саме: розширити права українського народу і припинити утиски православних. 20-тисячне козацьке військо П. Сагайдачного взяло Путивль, Лівни, Єлець, Шацьк і, підступивши до Москви з'єдналися з військом королевича. Гетьман став біля Арбатських воріт проте Москву не штурмував. Повернувши на Калугу, козаки пішли на Київ.
Завдання:
  - випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;
  - випишіть власні назви.



УКРАЇНСЬКА МОВА І МАТЕМАТИКА ТА ФІЗИКА 
1.  Словниковий диктант.
Визначте, з якої мови запозичено слова. З'ясуйте їх лексичне значення. Поставте наголос. Складіть шість речень, ввівши в них подані іншомовні слова (на вибір). Зробіть синтаксичний розбір цих речень.

Аналіз, атмосфера, атом, горизонт, графік, диск, електрика, епідіаскоп, магніт, термометр, акумулятор, вентилятор, градус, дистиляція, екватор, конденсація, мінус, плюс, радіація, секунда, температура, шкала, клапан, колба, компас, лінза, ракета, штатив, блок, контейнер, лазер, ліфт, прожектор, батерея, бінокль, дережабль, екран, ізолятор, лупа, фільтр, флюгер, шлюз.

2. Визначити стиль тексту. Виділіть слова-терміни. З'ясуйте, з яких мов запозичені слова іншомовного походження. Поясніть вживання великої букви. Запишіть числівники словами. Зробіть синтаксичний розбір другого речення.
                   Риб'ячі електростанції.
У водах Середземного і Червоного морів, Індійського і Тихого океанів живе електричний скат — торпеда. Ця риба, завдовжки від ЗО см до 2 м, дає досить сильний електричний струм ( 35 вольт і більше ), який захищає її від ворогів. Електрична енергія торпеди акумулюється в особливих органах — " електричних батареях ".
Дрібні електричні скати водяться й у нас —у Чорному морі та в Керченській протоці. Тут їх називають морськими лисицями. Проте їхні електричні органи такі слабкі, що неспроможні вбити здобич або відігнати хижака. Електрику, мабуть, вони використовують тільки як засіб сигналізації.

3.  Словниковий диктант.
Підкресліть у словах орфограми, поясніть їх правилом. Складіть 5 -б речень з даними словами (на вибір), зробіть їх синтаксичний розбір.
Акустика, вентиль, бінокль, дизель, дифузія, зеніт, лабіринт, кібернетика, кінескоп, цикл, фізика, антена, апаратура, грам, маса, процес, альфа-проміння, блок-схема, блок-контакт, вакуум-насос, кілограм-сила, газовбирач, гідростанція, гідротурбіна, радіозв'язок, радіопередавач, мікрофотознімок, аеророзпилювач, телебачення, фотоапарат, фотоелемент

4.  Словниковий диктант.
Поясніть правопис слів. Вкажіть спосіб їх творення. Розберіть слова за будовою.
Антипротон,        антиречовина,       антитіло, античастинка, надзорі,
надпровідність, надструм, надтиск, надгалактика, негнучкість, непрозорість, непровідність, підоболонка, підстанція, регенератор, рекомбінація, реконструкція, ультразвук, ультрафільтр, ультрамікрон, амперметр, вольтметр, рентгенолог, кулонметр, мілікюрі.

5.  Вибірковий диктант.
Випишіть запозичені слова з інших мов, слова - терміни та терміни сполучення.
За якими ознаками ви їх розпізнаєте? Вкажіть слова іншомовного походження, які стали загальновживаними; слова іншомовного походження, які ще не набули значного поширення. Поясніть їх правопис.

У центрі Каракумів кілька років безвідмовно працює перша у світі наземна СЕС (сонячна електростанція). Потужність її зовсім невелика — усього пів кіловата. Та вона дає змогу підняти за день із двадцятиметрової глибини понад двадцять кубометрів солоної води. Уявляєте собі, як діє ця станція? Сонячне проміння вловлюється дзеркалами - концентраторами, у фокусі яких розташована фото батарея, що генерує струм. Ним живиться двигун водопідйомника. Дзеркала разом із фото батареєю, подібно до головки соняшника, автоматично стежать за небесним світилом, знаходять його після проходження хмар, а вранці з першими сонячними променями повертаються на схід.
Піднята з глибин солона вода надходить у сонячний опріснювач — забетоно­вані лотки, покриті похило розташованим склом. Проміння крізь скло нагріває воду, яка випаровується і, конденсуючись на ньому, стікає в приймач. Одержану дистильовану воду змішують із розсолом. Ось таким способом забезпечують питвом дві тисячі знаменитих каракумських овець.

6.       Запишіть текст, підкресліть другорядні члени речення. З'ясуйте їхнє смислове навантаження, поясніть їхнє морфологічне вираження. Випишіть просте ускладнене речення, зробіть синтаксичний його розбір. Перше речення запишіть фонетичною транскрипцією. Визначте стильову приналежність тексту.
Сонячне світло — найбільш потужне й найменш опановане людиною джерело енергії. Практично вся енергія, за винятком енергії ядра, проходить від світлових променів. Всі види палива на планеті були створені зеленими рослинами за допомогою сонячної енергії мільйони років тому. Енергію, яку одержує людина при споживанні їжі, також постачають рослини, адже кормом тварин є рослини. А вони самі виробляють органічні речовини, безпосередньо вловлюючи й зв'язуючи променисту енергію. Цей процес зветься фотосинтезом.

7. Спишіть текст. Зробіть морфологічний розбір службових частин мови. Зробіть синтаксичний розбір речень другого абзацу. Зробіть фонетичний аналіз виділених слів.
                                Чи жив Піфагор?
При імені Піфагора будь-хто, очевидно, перш за все, представляє собі його знамениту теорему, згідно з якою сума квадратів катетів прямокутного трикутника дорівнює квадрату гіпотенузи. Чи відкрив Піфагор щось інше, крім цієї теореми, — знає небагато, однак про належність теореми, саме Піфагорові, знають усі.
Та ось що найбільш дивне — ми навіть не можемо з усією упевненістю сказати, чи жив насправді на світі Піфагор. Про нього розповідають стільки небилиць, що тільки наївна людина згодиться прийняти їх усіх на віру...
Ми знаємо лише, що в VI столітті до н.е. в Давній Греції існувала велика філософсько - математична школа, послідовників якої називали піфагорійцями...( За М. Кованцовим )

8. Словниковий диктант. Поясніть лексичне значення слів. Люди якої професії найчастіше їх вживають? Поставте наголос, поясніть правопис.
Аксіома, геометрія, математика, бісектриса, рівнобедрений трикутник, тетраедр, вектор, медіана, периметр, паралелограм, трапеція, хорда, симетрія, абсциса, перпендикуляр, інтервал, паралельність, стереометрія, координати, піраміда, многогранник, циліндр, сфера, еліпс, тригонометрія, півплощина, логарифм, вертикальність, суміжність, теорема Фалеса, проекція, катет, мінута, синус, косинус, арктангенс, арккотангенс, діагональ, арифметика, прогресія, діаметр, множення.

9.  Спишіть розповідь про народження радіо. Назвіть, які три століття згадуються в тесті. Напишіть 4-5 складних слів, в яких би першою частиною було слово радіо. Складіть з ними речення. Уявіть собі, що не було б радіо... Спробуйте пояснити, що б сталося.

Про час появи слова радіо так одразу сказати важко. Воно походить з латинської мови: там було слово радіус  - " промінь ". Кажуть, що вперше у нас воно з'явилось у підручнику з математики 1720 року. Як термін іншої науки — фізики — слово радіо вперше вжили у 1890 році. Як назва побутового радіоприймача слово радіо почало вживатися у 20-30-ті роки нашого століття.
(За А. Коваль)

10. Вибірково - розподільний диктант.
Розподіліть на групи іменники, що вживаються: а) однині і множині;
б) тільки в однині. Установіть їх рід, поясніть правопис. Слова землеробство, будівництво, розвиток розберіть за будовою. Визначте стиль тексту, дайте заголовок.

Геометрія — слово грецьке. Воно походить від слів "гео" — земля і "метрео" — виміряю і, таким чином, означає п земле мір ствоп. Геометрія як наука зародилася ще в Древньому Єгипті. Тоді це було вчення про практичне вимірювання земельних наділів. Розвиток землеробства, будівництва, ремесел і торгівлі потребувало вміння вимірювати площі і місткості предметів, які мали форму різних геометричних фігур, а також знання властивостей цих фігур. Подальший розвиток геометрія одержала в працях вчених Древньої Греції. Знання, накопичені напротязі століть, були систематизовані. Геометрія сформувалась як наука про властивості різних геометричних фігур. Результатом була робота Евкліда "Початки", створена близько 2300 років тому. Ця робота збереглась до нашого часу.(За Е.Р. Нурком)
Репродукції картин до вивчення творчості Т.Г.Шевченка



































Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)