Уроки

Урок української мови та основ здоров я  в 7 класі

ТЕМА УРОКУ: Застосування дієприкметника як особливої форми дієслова у захисті проектів «Особливості догляду за шкірою підлітків».

МЕТА:

·        виховувати в учнів  любов до вивчення української мови; творчу ініціативу та  свідоме ставлення до зміцнення й збереження власного здоров’я;

·        розвивати мовленнєву компетенцію  учнів та  навички комунікативно користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, керуватися принципами здорового способу життя;

·        узагальнити й систематизувати знання про дієприкметник як особливу форму дієслова, його морфологічні ознаки та синтаксичну роль, повторити правопис суфіксів та пунктуацію при дієприкметникових зворотах; за допомогою міжпредметних зв’язків формувати навички створення  та захисту власних проектів.

 Обладнання:

Ø схеми;

Ø картки;

Ø таблиці;

Ø кросворди;

Ø смайлики;

Ø брошури, каталоги;

Ø пам’ятки по догляду за шкірою підлітка;

Ø музика «Релакс».

Тип уроку: узагальнення й систематизація набутих знань.

Форма уроку:  інтегрований: українська мова/основи здоров’я.

Епіграф уроку: «Шкіра – це орган, за яким можна дізнатися про здоров’я і навіть про життєву історію людини» Вінтерніц.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.  Привітання. Техніка безпеки під час уроку. (1 хв.)

Вітаємо всіх присутніх у цьому кабінеті. У всіх гарний настрій, добре налаштування на роботу, а щоб робота була безпечною треба дотримуватися правил техніки безпеки. Розпочинаємо  наш урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (5 хв.)

2.1. Бліц-опитування.

1.     Що називається дієприкметником?                           1. Що називається шкірою?

2.     Які властивості дієслова має дієприкметник? 2. Який склад має  шкіра?

3.     Які властивості прикметника притаманні         3. Які функції виконує шкіра?

дієприкметнику?                                                        4. Які бувають типи шкіри?

4.     Що називається дієприкметниковим зворотом?                5. Що впливає на здоров’я шкіри?

5.     Які розділові знаки ставляться при зворотах?                  6. Що вам відомо про шкіру?

6.     Як творяться активні дієприкметники?                     7. Чи потрібно в              підлітковому віці

7.     Як творяться пасивні дієприкметники?                      доглядати за шкірою?

ІІІ. Мотивація  навчальної діяльності.  (1 хв.)

(Стук у двері. Заходить учениця).

Учениця. Здрастуйте, можна зайти?

Учитель. Доброго ранку. Чому ти запізнилася?

Учениця. Вибачте. Я вранці побачила на обличчі невеличку «проблемку», почала її маскувати й не помітила, як пролетів час.

Учитель. Ти вирішила, що твою «проблемку» можна сховати  саме макіяжем?

Учениця. А хіба ні?

Учитель. Ну що ж, сідай і уважно слухай. Може, сьогоднішній урок допоможе тобі змінити думку.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку. (2 хв.)

4.1. Оголошення теми і мети уроку.

Тож тема нашого уроку «Застосування дієприкметника як особливої форми дієслова у захисті проектів «Особливості догляду за шкірою  підлітка»».

Слово вчителя основ здоров’я.

Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Урок поєднання двох предметів: української мови і основ здоров’я. На уроках основ здоров’я ми вчимося дбати про своє здоров’я, розв’ язувати конфлікти, долати стреси, керувати своїми емоціями, набувати життєвих навичок, свідомо ставитися до зміцнення і збереження власного здоров’я.

Вчитель української мови.

Уроки української мови розвивають мовленнєву компетенцію та навички комунікативно користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях.

Сьогодні на уроці ми закріпимо знання з теми: «Дієприкметник», здійснивши захист проектів «Особливості догляду за шкірою підлітка».

4.2. Захист проектів  «Особливості догляду за  шкірою підлітка» (випереджальне завдання). Демонстрація. (9 хв.).

Першими на захист свого проекту запрошуємо групу «Підлітки».

Слово  надається представнику групи «Батьки».

І нарешті, ми маємо змогу сьогодні на уроці вислухати поради косметолога. Будь-ласка.

Учитель. Дякую за інформацію. А зараз відпочинемо.

Хвилинка відпочинку. Руханка. (1 хв.)

Коли встанеш ти раненько

Вмитись, друже, поспішай,

Гель візьми обов’язково

Тонік теж не залишай.

Шкіра буде, наче бархат

Сяюча, немов алмаз.

Чиста шкіра – це здоров’я,

Пам’ятай це повсякчас!

V. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу.

5.1. Творча робота. (3 хв.)

5.2. Гра «Сховані слова». (2 хв.) на інтерактивній дошці.

Релаксація. Дихальні вправи (виконання під музику «Релакс».) (1 хв.)

o   Зробіть глибокий вдих і уявіть, що ви наповнюєтеся позитивною енергією.

o   Зробіть повний видих і уявіть, що видихаєте негативну енергію.

5.4. Робота в групах. Вправа «Добери антоніми». (1 хв.)

5.5. Самостійна робота. Склади пам’ятку «Особливості догляду за підлітковою шкірою». (2 хв.)

5.7. Пошукова робота. Картка. (1 хв.)

Перевірка

VІІ. Закріплення матеріалу (осмислення логічних зв’язків і залежностей між окремими порціями навчального матеріалу).

7.1. Тестування. (3 хв.)

Діти, для виконання тесту:

Найвища оцінка 11 балів.  Після виконання тесту повідомте вчителя про кінцевий результат.  Успіхів вам.

ІХ. Підсумок уроку.

9.1.Вправа «Відкритий мікрофон». Сьогодні на уроці мені запам’яталося…

Влада, ти зрозуміла, як вирішуються проблеми зі шкірою у твоєму віці? (1 хв.)

Х.  Домашнє завдання.

Повторити   § 13-16, впр. 236 (І, ІІІ), (ІІ) – на кращу оцінку. (1 хв.)

Підготувати статтю в шкільну газету «Особливості догляду за підлітковою шкірою».

Урок української мови та образотворчого мистецтва в 6 класі

Тема.  "Квіти - це життя, надія, радість і  натхнення"

            Катерина Білокур — народна художниця України 

Мета:  ознайомити учнів з фрагментами життєвого та творчого шляху  видатної української художниці Катерини Білокур; розвивати вміння правильно сприймати і розуміти зміст картини; вчити вдало висловлюватися про побачене;  розвивати вміння самостійно підбирати кольори і їх відтінки для вдалого відтворення краси квітки у малюнку; розвивати естетичні смаки;  виховувати почуття глибокої поваги до творців прекрасного;

розкрити  особливості  побудови  опису  в   науковому   та  художньому  стилях;  поглибити  знання  учнів  про  науковий  та  художній  стилі;  вчити  учнів  доводити  власні  думки,  користуючись  усіма  засобами  мови;  розвивати  логічне  мислення;  виховувати  любов  до  природи, зокрема до квітів;  привернути увагу учнів до світу краси - царство квітів  Катерини Білокур, мистецтва музики, пензля, художнього слова.

Тип  уроку: інтегрований  урок  формування  умінь  і  навичок.

Міжпредметні  зв’язки:  українська  мова та література,  образотворче  мистецтво .       

Обладнання: виставка репродукцій картин Катерини Білокур, портрет художниці. Кабінет прикрашений квітами,  вишитими рушниками і серветками.

Епіграф уроку:  «А квіти я буду малювати і малювати, бо я так люблю над ними працювати, що слів не знайду, аби висловити ті почуття любові до них — моєї великої любові»

К. Білокур

Гасло:       Стривай! Не рви!

Квіти – це природи діти.

Дивись, як розпустились пелюстки.

Повинні вміти розуміти,

Що їх потрібно берегти.

Китайська мудрість: Скажи мені,  і я забуду

Покажи мені, і я запам’ятаю

Дай можливість діяти, і я навчуся!

                                       

                                            Хід  уроку

І.      Вступне  слово  вчителя. 

        Актуалізація  опорних  знань  учнів.

-Прошу  зібрати  всю  свою  енергію,  думки,  щоб  провести сьогодні урок мислення, урок розвитку ваших почуттів.  Сьогодні, діти, ми полинемо у чарівний світ краси - царство Квітів.

-         Яке воно, царство Квітів?  Як впливає на душу людини?

-         Як людина може ввібрати у себе і подарувати іншим незрівнянну
чарівність квітучої краси?

-         Що дає нам можливість побачити і відчути цю красу?

 Звичайно, мистецтво. Мистецтво музики, пензля, слова. Закривайте оченята: хвилину послухайте музику і намалюйте в уяві квітку, можливо, свою улюблену. І немає різниці, коли вона чарує своєю красою - весною чи влітку, восени чи взимку.

Велика  чарівна земля  України.  Ми  любимо  її неозорі степи і поля,  високі гори,  задумливі  ліси, тихі  береги  річок  та  озер. І  куди б не пішли: чи то у ліс, чи на луки, чи в поле – скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі – чарівні квіти. Їх стільки на землі, скільки зірок на небі.

Квіти – одне з найпрекрасніших творінь природи. Нехай вони супроводжують нас сьогодні і милують своєю красою і ніжністю.

Людьми створено багато символів, але квіти – найприємніший, найчарівніший з них.

Найзаповітніше, довірене лише мріям, те, що живе в душі, люди  пов’язують  із  квітами.

Слів  на  описи  не трачу,  словом  не  передаси

Їх  земної,  безсловесної,  дивовижної  краси.

Люди  дивляться,  п’яніють,  в  них  кохаються  віки,

Нареченим  їх  дарують,  заплітають  у  вінки.

                                                                    В. Симоненко

Квіти  ваблять  наші  очі  дивовижною  красою,  зігрівають  наші  серця  своєю  надзвичайною  ніжністю  і  тендітністю. Квіти – неповторний дарунок природи. Їхнє безкінечне розмаїття, витончена гама барв і пахощів позитивно впливають на наші емоції і загальний психічний стан. Вирощування рослин, складання букетів і композиції створюють гарний настрій. Допомагають розвивати естетичний смак, краще розуміти світ прекрасного.

Давайте  сьогодні  на  уроці  «поговоримо»  з  квітами.

ІІ.  Повідомлення  теми,  мети  і  завдань  уроку.

      Мотивація  навчальної  діяльності.

-                   Квіти на землі! Як їх багато! Вони є окрасою життя. Квіти нас чарують найтоншими пахощами, милують наше око багатющою гамою кольорів.(Учитель звертає увагу на фото композиції, букети квітів, виставку картин, дитячих малюнків).

Уявіть себе серед квітучого лугу, поруч ніжно-білих ромашок, принишклих дзвіночків, голубооких незабудок, серед колосся, стиглого жита. Вдихніть їх ніжний запашний аромат.  Які почуття у вас виникли?

- А от деякі люди, потрапивши в полон квітів, відчували на своїх щоках сльози. Але це були щирі сльози радості і щастя. До числа таких людей належить і Катерина Василівна Білокур (показую портрет) - видатна українська художниця.

-       Ще раз гляньте на дошку. Тема  нашого уроку: «Квіти - це життя, надія, радість і  натхнення. Катерина Білокур — народна художниця України»  (учень читає епіграф).

-        Хто ж така Катерина  Білокур? Що ви про неї знаєте, що про неї читали,  які її картини бачили?

-       Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюсь, що дух партнерства допоможе вам у цьому.

-       Працюємо і пам’ятаємо китайську мудрість: «Скажи мені - і я забуду.

Покажи мені - і я запам’ятаю. Залучи мене - і я навчуся!»

ІІІ.   Усний журнал.

Розповіді учнів  (з доповненнями вчителя) про художницю Катерину  Білокур (1900–1961)

Ім’я Катерини Білокур, самобутньої художниці з народу, що відобразила в своїх картинах нев’янучу красу і багатство української природи, щедру родючість її землі – назавжди увійшло до історії українського народного мистецтва.

Життєвий і творчий шлях К. Білокур був не з простих. Народилася вона 7  грудня 1900 року в с. Богданівка Київської області в бідній селянській сім’ї. Вчитися в школі в дитячі роки їй не довелося. Але потяг до знань, до книги допоміг їй пізніше заповнити пропуски в освіті. Пристрасть до малювання, любов до мистецтва поступово витіснили інші інтереси. Батьки марно прагнули відвернути дочку від «недолугого заняття», яке стало сенсом всього її життя. Вона уважно вивчає живу природу, будову кожної квіточки, кожної стеблинки. Так поступово художниця збагачується враженнями, проникаючи в складний творчий процес, відкриваючи для себе секрети техніки живопису, композиції, малюнка.

Друга половина 30-х років – важливий період в творчості К. Білокур. Художниця знаходить себе в жанрі натюрморта, оволодіває технікою живопису, композиційною майстерністю. Вже перші роботи – «Берізка» (1934), «Квіти за плетивом» (1935), «Квіти» (1936) свідчили про незвичайне її дарування, великі творчі можливості. Вони визначили своєрідний, тільки їй властивий, стиль. Безпосередність у виборі теми, життєрадісність, казкова фантастичність композицій, гармонійність кольору стають основою творчої індивідуальності Катерини Білокур.

Вперше картини К. Білокур експонувалися в 1940 році на обласній виставці в Полтаві, а потім – на республіканській – в Києві. Вони були із захопленням зустрінуті глядачами і отримали високу оцінку художників-професіоналів. Успіх окрилив і укріпив віру художниці в свої творчі можливості. Вона їде до Києва і Москви, щоб «побачити справжні картини справжніх художників». Надихнувшись побаченим, Білокур створює цілу серію прекрасних композицій. На жаль, всі твори, що експонувалися на персональній виставці в Полтавському краєзнавчому музеї в 1941 році, загинули під час війни. Уціліли лише роботи, що не потрапили на виставку (,«Квіти і берізки ввечері» «Квіти в тумані», «Жоржини», «Польові квіти»). Два роки, проведених на окупованій фашистами території, були найважчими в житті Катерини Білокур. Творчо вона майже не працювала. За цей час виконала тільки декілька полотен – «Квіти» і  «Квіти ввечері»(1942), а «Квіти» («Лілії»), початі в 1942, закінчила в кінці 1943 року. Після звільнення рідної Богданівки Білокур знову береться за улюблену справу і створює композиції,«Буйна»  «Декоративні квіти»(1945),  «Привіт врожаю»(1946) і «Цар-колос»

50-і роки в творчості Катерини Білокур – найплідніші. Вона пише такі оригінальні і яскраві натюрморти, як, «Сніданок» (1950), «Кавун, морква і квіти» (1951), «В  Шрамковському районі на Черкаській землі» (1955-1956), «Квіти, виноград» (1953-1958). Натюрморти Білокур захоплюють філософським осмисленням життя. Зображені на них квіти, овочі, предмети побуту завдяки фантазії, образній мові художниці перетворюються на величаві пісні природі, людині і його діянням, в символах краси. На її картинах все виписано дивно скрупульозно і матеріально. Ми неначе вбираємо в себе запах гарячої пари, що підіймається з розвареної картоплини, нас п’янить аромат м’якої пористої поверхні зрізаного житнього шматка хліба, тільки що випеченого, фізично відчуваємо прозорість виноградних кетягів, ніжні запахи квітів, смак соковитого кавуна.

Реальному відтворенню дійсності допомагає тонке відчуття кольору. У її творах переважають м’які тональні переходи. Їй чужі різкі контрасти світла і тіні. Ефекту вона досягає за рахунок чистих фарб, що взагалі властиво народному декоративному мистецтву.

З середини 50-х років Білокур пробує свої сили в техніці акварелі. Кращі її роботи – «Вересень в селі Богданівка»  «За селом»(1956)  «Ранньою весною»(1958)  «Осінь»(1960). Художниця в них досягає правдивої передачі багатства фарб навколишнього світу, а також граничної емоційної виразності. Останніми роками, вже важко хвора, Катерина Білокур створює ряд значних живописних полотен (,«Жоржини» 1958;,«Піони» 1958;,«Богданівські яблука» 1959;,«Букет квітів» 1960 і ін.). 9 червня 1961 року талановитої художниці не стало.

У селі Богданівка, на площі перед школою стоїть гранітний пам’ятник. Біля підніжжя його завжди квіти, які так любила і так поетично оспівала в своїх творах художниця. Катерина Білокур по праву зайняла провідне місце в історії українського народного мистецтва як неперевершений майстер-співак природи і досконалих  її творінь  –  квітів. Такого сусідства різноманітних квітів, яке ми бачимо на полотнах Білокур, в природі немає. У букети і вінки їх з’єднала невгамовна фантазія художниці. «Може ви незадоволені моєю роботою, – писала вона в одному з листів, – оскільки я малюю лише одні квіти? Але як же їх не малювати, якщо вони такі красиві!  Я і сама, коли починаю малювати чергову картину з квітами, іноді думаю: ось коли цю закінчу, тоді вже малюватиму що-небудь з життя людей. Але поки закінчу, в голові вже виникає цілий ряд нових картин, і одна інший чудовіше і одна інший красивіше – і всі квіти. Ось вам і вся оповідь. А прийде весна, зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть… І боже! Як глянеш навкруги – ті хороші, а ті ще краще, а ті ще чудовіше… І я забуваю все на світі, і знову малюю квіти. Не гнівайтеся на мене, мої близькі і далекі друзі, що я малюю квіти, адже з квітів картини красиві». Наповнені світлом і сонцем, такі, що грають життєрадісними фарбами, картини Білокур продовжують чарувати глядачів, породжувати в них вдячне почуття до художниці.

Як у барвистому вінку кожна квітка по-своєму красива та приваблива, так і творчість Катерини Білокур цікава і цінна. І мимоволі спадають на думку слова: "Щасливий той, в кому душа не мовчить, коли бачить красу, – красу природи, людини і людських справ на Землі. А ще щасливий, хто сам творить красиве".

ІІІ.  Вікторина «Знаю – не знаю».

1.            « На жаль,  я  справді  не  вмію  малювати   квітів. На  жаль… вони для  нас  просто  квіти,  які  ми  вирощуємо  на  дозвіллі,  або  ж  знаємо, скільки вони коштують із рук квітникарки, або ж чуємо, як вони пахнуть у вазі в опівнічній кімнаті. Тільки не затуркана суєтою душа може отак їх відчувати і бачити.Ми найбільш цінуємо саме те, чого не маємо або не вміємо робити…Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б заговорити про неї весь світ».  Кому  належать ці слова?

                  Відповідь. 1954 рік. Париж. Міжнародна виставка ЮНЕСКО у Французькому національному музеї «Лувр». Європа знайомиться з творами Катерини Білокур.  Роботи неосвіченої української селянки зацікавили, вразили славнозвісного Пабло Пікассо.

2.            Саморобні пензлики. Рослинні фарби. Як ви їх уявляєте? З чого робила Катерина Білокур фарби?

                  Відповідь.  З буряків, калини, бузини, цибулі, різних трав.

3.            У якому році К. Білокур присвоєно звання народного художника України?

      Відповідь. У 1956 році.

4.            Що любила малювати Катерина Білокур?

                Відповідь. Малювала Катерина Білокур переважно квіти, вчилася їх компонувати, поєднувати. «Квіти, як і люди, – казала К. Білокур – живі, мають душу! Тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, сидячи біля стеблини чи куща, бо вважала, що зірвана квітка – вже не квітка». Закохана в дивосвіт квітів, жінка йде за 30 км пішки під Пирятин, аби там побачити, як цвіте конвалія.

5.            Однією з трьох викрадених з Лувра картин в Парижі (1954р.) була картина К. Білокур, назвіть її.

               Відповідь. Картина «Цар-колос».

6.            Кому належать ці поетичні рядки?

Ø       … І від тих чорнобривців пекучих

Я у центр свого світу поринув,

Поринув у всесвіт городу

З півоніями, маками, каннами,

І я дотуливсь, як до матері,

Згадав Білокур Катерину.

                               Відповідь. І. Драч.

Ø        І мова їхня голосна

Таких квіток ніде не буде,

Такі не хиляться, не в’януть,

Таких морози не приб’ють

І навіть росами тумани

Перед світанком не заллють.

На них немає ні пилинки,

Це їх самотня добра жінка

Колись навчила говорить.

Усі вони у світ широкий

Зітхають крильцями бджоли

Лиш чорнобривчик кароокий

Ще не говорить, бо малий,

Але і він – уже сміється

І тулить личко до листка,

І сам собі таким здається

Як хтіли пензель і рука.

Його сестра, струнка жоржина,

Усім розказує про те,

Що мама їхня – Катерина,

Що серце в неї золоте.

                                    Відповідь. Г. Чубач.

Ø       Дерева й сусіди свідки,

Що ради малювань Вона

Ніколи не зірвала квітки –

Ні ружі, ані стояна.

              Відповідь. В. Юхимович.

Ø   «Закоханими очима справжнього митця вглядалася Катерина Білокур у рідну природу, але не копіювала її натуралістично, а витворювала з неї поезію,воістину з творчим натхненням передаючи і золото могутнього колосся, й буяння півоній, жоржин, троянд, кручених паничів, і все це злилося, сплелось у щедрім вияві життєвої сили, все це затаїло в собі якусь глибину, нерозгаданість, все оповите якимось синім присмерком, таємничістю казки».

                      Відповідь. О. Гончар.

ІV.  Художня галерея

 Демонстрація репродукцій  картини,   написаних  пензлем Катерини Білокур (з паралельним коментарем учителя):

1.     Бесіда:

-           Як бачимо, картини народної художниці справді близькі й зрозумілі всім, вони захоплюють, чарують і створюють гармонію теплого літа. Щоб відчути це, потрібно вчитися правильно сприймати твори мистецтва, так, щоб розуміти задум художника, ідею, почуття, щоб отримувати естетичне задоволення та гармонію краси від споглядання мистецького твору.

Орієнтовні запитання до учнів для проведення бесіди:

1.Чому, на ваш погляд, ми називаємо Катерину Білокур народною художницею?

2. Що найбільше зображує у своїх творах художниця?

3. В якій кольоровій гамі вона це робить?

4.Чим схожі або різняться картини художниці?

5.Якими засобами Катерина Білокур передає настрій у картині?

6. Що відрізняє квіти у творах художниці з квітами у природі?

7. Які почуття викликають картини народної майстрині пензля?

8. Яке ваше особисте ставлення до картин Катерини Білокур?

9. Що ви особисто любите малювати, чому?

2.     Словникова робота

Слід знайти у правій колонці значення слів з лівої колонки і з'єднати їх стрілочкою. Скористайтеся при цьому тлумачним словником.

Живопис		Той, хто пише картини
Пейзаж		Картина, що зображує квіти, овочі, фрукти…
Портрет		Той, хто пише картини
Натюрморт		Картина, що зображує людину
Художник		Книжка, в якій надруковані копії картин
Альбом репродукцій		Картина, що зображує природу

Талант		Злагодженість звуків, фарб, рухів
Контраст		Видатні природні здібності
Гармонія		Малюнок або портрет малого розміру
Мініатюра		Різка протилежність у чомусь
Світломузика		Людина, яка чогось досягла самостійно
Самоука		Вдале поєднання кольору, світла

-         Подивіться ще раз на картини цієї мужньої жінки з таким тонким відчуттям краси, які вона мала сама. Вам, дітям третього тисячоліття важко уявити ті умови, у яких, вона творила віяну красу української землі.

Квіти Катерини Білокур "любила" над усе. Їм і проспівала вона гімн. До цього ще ніхто з художників з таким зачаруванням, так оригінально  й натхненно, так поетично й багатогранно  і водночас так просто не зображував ще квітів.

Втаємничити це пристрасне захоплення квітами допомагає нам лист самої авторки: "... може ви незадоволені моєю працею, що я малюю лише квіти? Так як же їх не малювати, як вони ж такі красиві! Я й сама як почну малювати яку картину квітів, то й думаю: оце як оцю закінчу тоді вже буду малювати що-небудь із життя людського. Але ж поки закінчу, то в голові заснується цілий ряд картин, та одна від другої чудовіші, та одна від другої красивіші» та все ж і квіти. Оце вам таке. А як прийде весна, то зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой боже мій! Як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша, та начебто аж посхиляються до мене, та як не промовляють: «Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?" То я все на світі забуду, та й знов малюю квіти. Ой, не гнівайтесь на мене, мої близькі та далекі друзі, що я малюю квіти, бо із квітів картини красиві."

І справді, примхливе казкове плетиво найрізноманітніших квітів –  троянд, руж, кручених паничів, барвінку, маків, півоній, жоржин, нагідок, гвоздик, чорнобривців тощо, на які така щедра земля українська, –  глибоко зворушує серце, приносить радість і велику насолоду

 V.  Літературний  дивосвіт

 Завчасно  підготовлені  повідомлення:

1.       Квіти-символи.

2.       Квіткові  талісмани

3.       Квіти в міфах, легендах

4.       Квіти – розвідники

5.       Квіти – барометри

6.       Цікаво знати, що…

                                 VІ.  Колективне  складання  твору-опису

-         "Їх обриси такі прекрасні, а барви такі ніжні, тремтливі» що реально відчувається поетичність української квітки", - це сказав про талановитість; мистецьку витонченість майстрині з Богданівні художник-пейзажист Матвій Донцов.

А тепер ви, діти, самі спробуйте висловити письмово те, що відчули, пережили сьогодні на уроці.

-         Які  мовні  стилі  ви знаєте?

-         Які типи  мовлення  вивчали?

-         Описувати  щось – це … (означає  передати словами  відомості  про  щось,  розповісти  про  основні  ознаки  предмета)

-         У  яких  стилях   використовуємо  описи? (науковий, художній, розмовний)

-         Зупиняємося  на  науковому  та  художньому  описах.

Науковий  опис  -  це …

a)   точне  визначення  предмета;

б)  логічне, послідовне  висловлювання;

в)  конкретна  характеристика  предмета,  явища;

г)  відсутність  образних  висловів.

Художній  опис – це …

а) образно-емоційне  висловлювання;

б) може  бути  і  реальне,  і  фантастичне;

в) слова,  які  використовуються  в  розмовному  стилі;

г) слова,  які  використовуються в художній літературі.

Мета  наукового опису - … ( забезпечити  точність  інформації  про  предмет).

Мета  художнього  опису - …( створити  образ  предмета).

Основна  відмінність - …( відсутність  образних  слів  у  науковому  стилі  і  їх  наявність  у  художньому).

Схема  побудови  опису:

Науковий  опис	Художній  опис
Назва  предмета,  про  який  ідеться	Загальне  враження
Форма,  колір,  розмір	Чому  предмет  викликає  таке  враження?
Складові  частини	Оцінка  предмета
Де  використовується?	Ставлення  до  нього

  

Творчі завдання:

1)    з пам'яті (або з уяви) описати квіти, можна й ті, що сподобалися у творах Катерини Білокур;

Виберіть заголовок, що найбільше відповідає стану вашої душі, враженням, напишіть свою основу і заключну частину.

Дотримуйтесь єдності тексту, уникайте повторів.

2)    скласти або пригадати вірш про квіти та записати його, прикрасивши малюнком квітів.

3)    скласти сенкан про квітку.

                                          Сенкан

( складання за правилами коротких «віршів»)

1-й рядок – словникове слово ( іменник)	Квітка.
2-й рядок – прикметники ( опис )	Червона, біла, фіолетова.
3-й рядок – дієслово ( дія )	Цвіте, чарує, вабить,  веселить, надихає.
4-рядок – речення	Квітка – це усмішка сонця.
5-рядок – висновок	Краса.

                Самостійна робота учнів. (Звучить "Вальс квітів" П. Чайковського)

-         Діти, ви відтворили своє відчуття краси, добра за допомогою слова. Допомагала вам у цьому музика композитора і ваша внутрішня музика - музика вашої душі. Цим  багатством володіла стражденна жінка - народна художниця, самоучка, справжній «самородок», дивний талант - Катерина Василівна Білокур -   вірна донька України.

-         Ось і утворився у нас віночок (польових) квітів. А де ж вони ростуть? Отже і ми, як і Катерина Білокур вплели у свій віночок квіти з різних місць і часу цвітіння.

VІІ.     Читання  учнями  уривків  із  власних  творів. 

            Обговорення  прослуханих  творів, їх редагування.

VІІ.      Підведення підсумків  уроку. Оцінювання.

-          У Кожного народу є своя улюблена рослина – символ.  У канадців – клен, росіян – береза, а у нас верба і калина, чорнобривці, волошки, нагідки, соняшник, мальви… Квіти були оберегами, ними лікували, оберігали від зла. Квіти – це історія нашого народу, квіти – це наша природа, квіти – це ми. Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість:

Люби природу не як символ

Душі своєї.

Люби природу не для себе.

Люби для неї.

Квіти – це історія народу.

Квіти – це наша природа.

Квіти – це ми.

Вмійте природу любити,

Кожній стеблині радіти,

В полі, у лузі, над яром, -

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задарма,

Гілки не втни для забави!

Ти – людина у цьому світі,

І тому ти за все в отвіті.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинні творити.

-         Пам’ятайте, що квіти мають душу.

Відверто сказати мушу

Я впевнилась  в цьому не раз:

Всі квіточки мають душу,

За рідних вважають нас.

Кохати вони уміють

Сильніше за нас, брати.

Повірте, вони не посміють

До хати ганьбу внести.

Вони захищають садибу

Від недругів, зла, незгод.

Хто любить це Боже диво,

Той любить життя й народ.

Дарують ласкаво й щиро

Від недугів ліки вони.

Життя наше роблять щасливим

Ці діточки сонця й весни.

Всі квіти - буття окраса,

Посланці далеких світил.

Вони із прадавнього часу

Нам зводять до них мости.

-  Висловіть  свої  враження  від  уроку,  продовживши  речення:

§  Що найбільше вразило в творчості Катерини Білокур?

§  Що їй допомогло стати справжнім художником?

§  Якою постала перед вами художниця?

§  Я знаю … .

§  Я  зрозумів,  що …

§  Найбільші  труднощі  я  відчув …

§  Мені  б  хотілося  ще …

V.   Домашнє  завдання.

- Важко  словом  передати  дивовижну  красу  квітів,  але  ви  вдома  за  допомогою   художньо-образного  слова  складіть  твір-опис  улюбленої  квітки на тему  «Квітка – усмішка сонця!»